Об’ємна м’яка іграшка. 6 клас.
Тема: Виготовлення м’якої об’ємної іграшки.
Мета: ознайомити
учнів із технологічною послідовністю
виготовлення швейного виробу та з технологією розкроювання тканини, правилами
безпечної праці під час розкроювання;
•навчити розкладати деталі викрійки на тканині, розкроювати
тканину;
•виховувати навички раціонального та економного
розкроювання, акуратність і точність під час розкроювання виробу.
Інструменти і
матеріали: тканина, кравецька крейда, простий олівець, шпильки, викрійка,
ножиці, лінійка.
Основні поняття:
розкроювання, деталі крою, економне розкроювання, припуски на
шви,декатерування.
Тип уроку:
комбінований.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
МОМЕНТ.
Перевірка наявності учнів та готовність їх до уроку.
II.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
1.Який виріб ми з
вами виготовляємо?
2.Назвіть види іграшок які ви знаєте.
3.Зі скількох деталей складається ваш виріб?
4.Які розміри потрібно виміряти для іграшки?
5.Креслення іграшки виконують в см. чи в мм.?
6.Як називаються вирізані з паперу деталі?
6) Які інструменти використовують під час розкроювання?
III.Оголошення теми уроку.
IV.Мотивація навчального процесу.
Технологічна послідовність виготовлення виробу складається з
таких етапів.
1.Підготовка матеріалів з яких виготовлятимуть виріб.
(Перевіряють на наявність дефектів, визначають розміри,
лицьовий та виворітній бік, основну та поперечну нитки тканини,тощо)
2.Формування або
розкроювання окремих деталей виробу.
3.Обробка деталей (обметування, прасування )
4.Зєднання деталей.
5.Оздоблення виробу.
Дуже важливу роль у виготовленні виробу займає розкроювання.
Розкроювання складається з кількох етапів:
-підготовка викрійки і тканини до розкроювання;
-розкладання деталей викрійки на тканині;
-обкрейдування викрійки на тканині;
- розкроювання деталей виробу.
Якщо виконати хоч один з цих етапів невірно або неточно, то
виріб буде зіпсованим (бракованим).
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Технологія
розкроювання тканини.
Розкроювання тканини виконують, дотримуючись певних прави
- розкроювати виріб зручніше на великому (розкрійному)
столі:
- розкроювання виконують стоячи;
- тканину можна розкласти у кілька способів:«у згин» і
«урозгортку», поклавши тканину у двоє лицем всередину або лицьовим боком до столу.
Вибір способу залежить від
ширини тканини, розмірів деталей виробу, рисунка тканини, викрійки тощо;
- спочатку розкладають великі, а потім дрібні деталі
викрійок;
- деталі викрійки розкладають економно (щоб залишалося менше
відходів тканини);
- деталі викрійки приколюють кравецькими шпильками, обводять
тонко заточеним шматочком крейди (мила) або простим олівцем за контуром, другою
лінією обводять припуски на шви;
- після розкладання перевіряють наявність усіх деталей, чи
враховані припуски, чи дотриманий напрямок нитки основи,рисунка;
- викроювати деталі необхідно точно по лініях припусків на
шви.
Фізкультхвилинка
Руки вже за головою,
тож дивись перед собою.
Випрямляємо хребет,
лікті зводимо вперед.
Мов метелики літаєм,
крильця зводим, розправляєм.
2. Правила безпечної
праці під час розкроювання.
-Зберігати ножиці із замкнутими лезами.
-Розрізати тканину, вузьке лезо ножиць розмістити під
тканиною.
-Притримувати тканину пальці лівої руки повинні знаходитись
на безпечній відстані від ножиць.
-Передавати ножиці кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті
леза.
-Голки і шпильки зберігати у гольнику, або спеціальній
коробочці.
-Викрійку приколювати до тканини шпильками в одному
напрямку- гострими кінцями від себе.
- Зламані голки, булавки не викидати ,а віддати вчителю.
-Не працювати іржавими голками, шпильками.
-Забороняється тримати голки, шпильки у роті, заколювати на
одяг.
IV. ПРАКТИЧНА РОБОТА. Розкроювання деталей виробу.
Інструменти і
матеріали: деталі викрійки, тканина, ножиці, кравецька крейда, шпильки,
лінійка.
Послідовність виконання.
1) Підготувати викрійку і тканину до розкроювання.
2) Визначити лицевий бік тканини, нитку основи, чи немає
браку на тканині.
3) Накласти викрійку на тканину(економно), прикріпити
шпильками.
4) Перевірити розкладку викрійки на тканині.
5) Обвести крейдою контур викрійки та контрольні точки.
Товщина лінії обкрейдування має бути не більша 0,1см.
6) Відкласти припуски на шви і провести крейдою другу лінію паралельно
першій (припуск 0,5-1см).
7) Перевірити правильність розкладання деталей викрійки з
огляду на напрямок нитки основи, рисунка, відповідність величині припусків,
зазначеній на деталях викрійки.
8) Викроїти (вирізати) деталі виробу по лініях припусків на
шви.
9) Відшпилити деталі викрійки, сколоти деталі крою.
10) Перевірити якість розкроювання з огляду на рівномірність
ширини припусків, рівність зрізів.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
Запитання:
- Де треба зберігати шпильки?
- Чому, приколюючи
викрійку до тканини, вістря шпильок
направляти в один бік від себе?
- Продемонструйте, як треба передавати й зберігати ножиці.
- Чому під час
розкроювання тканина має лежати на столі, а лезо ножиць скользити по ньому?
- Що таке декатерування?(намочування тканини з подальшим
просушуванням праскою, або на повітрі)
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
Учитель оцінює результати роботи, коментує типові помилки,
демонструє кращі роботи.
Заключне слово вчителя.
Розкроювання — важливий і відповідальний етап виготовлення
швейного виробу, який багато в чому впливає на його якість. Помилки, допущені
під час розкроювання виробу, не завжди вдається виправити.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати крій виробу, інструменти і матеріали для шиття.
Немає коментарів:
Дописати коментар